Коли я питаю в Людей про Ісуса Христа
Кажуть, що знають
Да, був Такий
Ходив, про Бога говорив
Людей вчив, як правильно жити,
Щоб самим собі не нашкодити
За що розпяли?
Та багато говорив
За Сина Бога видавав Себе
Думав, що Йому так просто все мине,
Якісь там чудеса творив
Неначе зцілював,
Бісів виганяв,
Сліпим очі відкривав,
Німий від дотику Його волав,
Але чи правда це?
Багато можна що писати
Спробуй в це повір
Розумом людським
Це просто не зрозуміти.
А ще кажуть:
Якщо дуже дуже вірити в Христа,
Якщо Його прийняти, впустити в своє серце
Замість талісмана буде тебе оберігати
Як сонечко буде тебе обігрівати,
А може це неправда все?
Як можна в молитві
З кимось невидимим говорити?
Як можна Його про щось просити?
І від цього всього щасливо жити?
Ні, це не для нас
Це все щось дуже не зрозуміло,
Це все для тих, кому немає, що робити
Поначитувалися книг
І вірять в те невидиме,
Яке і після смерті всіх спасає
І то, якщо покаєшся
Будеш жити праведне життя.
Каже один:
Я в церкву інколи ходжу
По святах нічого не роблю
Свічку ставлю я за упокій,
Пожертву теж я даю
З людьми намагаюсь не сваритись
Хіба цього замало?
Щоб потрапити на Небеса?
Щоб побачити яке красиве там життя
А що я можу у відповідь сказати,
Як важко їм все це доказати
І так до Жатви доживуть,
А там побачать
Чи попадуть вони в сніпок,
Чи попадуть вони в полову,
Чи буде друге в них життя,
Чи їх поглине чорне небуття.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 1867 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Перспектива - Анна Лукс В ПОСЛЕДНЕЕ ВРЕМЯ ВСЁ БОЛЬШЕ И БОЛЬШЕ христиан ОСТАВЛЯЮТ "СВОЮ" ЦЕРКОВЬ И УХОДЯТ В ДРУГУЮ. Это становится каким-то наваждением. Причины самые незначительные. Иногда говорят: " Человек ищет, где лучше, а рыба, где глубже". НО ЧТО МОЖЕТ БЫТЬ ГЛУБЖЕ И ЛУЧШЕ ХРИСТА? А ЦЕРКОВЬ- ЕГО ЦЕРКОВЬ- ЛЮБИМА ИМ И НИКОГДА НЕ БУДЕТ ОСТАВЛЕНА. НЕ МЕСТО ДЕЛАЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТЫМ, А ИСТИННОЕ ПОСВЯЩЕНИЕ СЕБЯ В ХРАМ БОЖИЙ НАПОЛНЯЕТ ЧЕЛОВЕКА СВЯТОСТЬЮ ОБИТАЮЩИМ В НЁМ ДУХОМ БОЖИЕМ. ПОРА ВООБЩЕ ЗАДАТЬ КАЖДОМУ СПАСЁННОМУ КРОВЬЮ ХРИСТОВОЙ ВОПРОС: "А правильно ли бежать из одной церкови в другую?" Может, стоит остаться и молиться Первосвященнику о тех "неправильностях", которые режут глаз, а не оставлять братство самым лёгким путём своего бегства от трудностей, которые исправляет только Сам Великий Первосвященник. Встать с Ним в проломе за своё братство. Перспектива... Это слово я услышала от одного брата, который на мой вопрос: "Почему он хочет уйти из этой церкви в другую?", Ответил, что здесь у него нет перспективы. Я не могла освободиться от мысли о перспективе. Молилась и размышляла. В чём же перспектива Христиан? И может ли помышление о ней двигать нашими поступками и словами? МОЖЕТ!!!Может, если мы точно определим для себя, это понятие и соизмерим с ним нашу Христианскую Жизнь. В этих размышлениях родилось стихотворение, и я уверена, что другие перспективы перед Богом - ничто! Мы - не свои, а стало быть, нами не могут двигать личностные желания выделиться, преуспеть или возвыситься в талантах, данных Господом. ЧТО УГОДНО ХРИСТУ КАК ГОСПОДИНУ МОЕЙ ЖИЗНИ? И Я, И ТЫ КАК ХРИСТИАНЕ ДОЛЖНЫ ЗАДАВАТЬ СЕБЕ ЭТОТ ВОПРОС ПЕРЕД ЖИВЫМ БОГОМ В МОЛИТВЕННОЙ ТИШИНЕ.